Юристи коментують норми статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема порушення правил військового обліку.
За неоновлення даних військовозобов’язаного протягом 60 днів можуть притягнути до адміністративної відповідальності за порушення ст. 210 КУпАП (порушення правил військового обліку). Про те, чи зможуть накласти арешт на нерухоме майно військовозобовʼязаних осіб чи забрати в разі не виконання вимог держави, в коментарі для порталу «Столична нерухомість» 100realty.ua розповіли адвокати.
«За вчинення даного правопорушення передбачено штраф у розімірі від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить від 17 000 грн до 25 500 грн. Якщо особа не сплатить даний штраф, то щодо неї буде відкрито виконавче провадження. У такому випадку виконавець буде може здійснювати звернення стягнення на майно боржника. Згідно з ч.2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У свою чергу, звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Тобто, в першу чергу виконавець має стягнути борг (суму штрафу) за рахунок коштів на банківські рахунки, потім рухомого майно боржника, а лише потім стягнути несплачений борг за рахунок нерухомого майна. Лише у разі відсутності в боржника достатньої кількості коштів для задоволення вимог стягувача виконавець зможе звернути стягнення іншого майна, зокрема нерухомого», – говорить Савинський Сергій, адвокат адвокатського обʼєднання GRACERS.
З ним погоджується Катерина Аніщенко, адвокат юридичної компанії «Riyako&partners», заступник голови військового комітету Асоціації правників України.
«Такої відповідальності в Законі «Про мобілізацію» прямо не передбачено. Проте якщо військовозобовʼязаному нарахували штраф і передали справу до Виконавчої служби, тоді, в першу чергу, виконавці можуть накласти арешт на банківські рахунки особи. Далі в разі не сплати штрафу можуть накласти арешт на майно боржника на суму штрафу. Механізм реалізції арештованого майна є, але вірогідность того, що сума штрафів досягне суми вартості квартири – малоімовірна», – говорить Катерина Аніщенко.
За словами Сергія Савинського, відповідно до ч.7 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Тобто, якщо в особи наявне єдине житло і розмір стягнення не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що станом на червень 2024 року становить 160 000 грн, то таке житло та земельна ділянка, на якій воно розташоване, не підлягають стягненню.
Як вже було зазначено, максимальний розмір штрафу за порушення ст. 210 КУпАП становить 25 000 грн,. Отже, якщо військовозобов’язаний не сплатив штраф за ст. 210 КупАП, однак має єдине житло, то таке житло із земельною ділянкою під ним неможливо забрати, оскільки сума стягнення не перевищує 160 000 грн.
На думку юристів, у даній ситуації майже нереально буде звернути стягнення на нерухоме майно, оскільки сума такого стягнення є значно меншою за оціночну вартість будь-якого нерухомого майна. Варто зауважити, що на практиці у військовозобов’язаних у разі ухилення від мобілізації чи не оновлення даних не зможуть забрати нерухомість, незважаючи на те, чи оформлений об’єкт нерухомості на дружину, чи він куплений у шлюбі.
Чи зможуть накладати арешт на нерухомість військовозобов’язаних за не оновлення даних чи ухилення від мобілізації, якщо квартира оформлена на дружину, але куплена шлюбі?
Ні, не зможуть.
Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
У переважній більшості випадків оціночна вартість нерухомого майна є значно вищою за розмір суми стягнення (максимальний розмір штрафу передбаченого ст. 210 КУпАП), тому виконавець не зможе чисто практично здійснити арешт відповідного нерухомого майна в даному випадку.
«Важливо, що кожна особа несе індивідуальний характер відповідальності й відповідає за зобов’язання лише своїм майном. Тому в ситуації, якщо щодо військовозобов’язаного було відкрито виконавче провадження за несплату штрафу за порушення ст. 210 КУпАП, однак квартира даного військовозобов’язаного оформлена на його дружину, то накладання арешту на дане нерухоме майно є неможливим. Арешти накладаються виключно на майно, майнові та грошові цінності, які належать боржнику», – говорить Сергій Савинський.
Відповідно до ч.6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Тобто, якщо майно належить боржнику у частковій власності, то накладається арешт тільки на ту частку, яка належить боржнику.
Дана норма буде діяти лише в разі, якщо об’єкт нерухомості оформлений на декількох осіб. У ситуації, коли, наприклад, квартира оформлена лише на третю особу, родича чи дружину, то накладання арешту для стягнення з військовозобов’язаного боржника не здійснюється.
Раніше повідомлялося, що до кінця року для військових добудують 160 квартир у Києві.
Джерело: 100realty.ua
