Перші мінеральні добрива почали завозити в Україну з-за кордону у XIX столітті . Це були переважно прості солі, такі як сульфат амонію та суперфосфат. Власні масштаби виробництва були невеликими і обмежувалися кількома підприємствами. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на допис на facebook сторінці Grossdorf Agrochemical company. У першій половині XX століття індустріалізація сприяла будівництву великих хімічних заводів, які виробляли азотні, фосфорні та калійні добрива. Асортимент добрив збільшився, з’явилися складніші добрива, такі як нітроамофоска. Почали працювати великі заводи на Донбасі, Одещині та інших регіонах. У другій половині XX століття впровадження нових технологій сприяли збільшенню обсягів виробництва. Східна Україна зосереджувалася на виробництві азотних добрив завдяки наявності газових родовищ. Південна Україна спеціалізувалася на виробництві фосфорних добрив. Західна Україна була основним центром виробництва калійних добрив завдяки родовищам калійних солей. Сучасні виробники намагаються випускати добрива з високим вмістом поживних речовин та мінімальним вмістом шкідливих домішок. Виробництво добрив підлягає більш суворим екологічним нормам. Основні види мінеральних добрив, що наразі вироблялися в Україні:
- азотні: аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію, аміачна вода, КАС-26+4S, КАС-28, КАС-30, КАС-32;
- фосфорні: суперфосфат, простий суперфосфат, сульфоамофос, амофос, діамонійфосфат;
- калійні: калій хлористий;
- комплексні: різноманітні формули NPK, нітроамофоска, діамофоска.
Джерело: propozitsiya.com
