Джерело: delo.ua
Ключовим наслідком від підняття військового збору до 5% в базовому сценарії стане додаткова тінізація зарплат в Україні до показнику 45% з нинішніх 35%, тобто цей рівень зросте приблизно на третину. Про це у своїй колонці для Delo.ua пише доктор економічних наук, голова Advanter Group та ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач.
“На жаль, ми вже це бачимо: з 1 жовтня деякі компанії в очікуванні найгіршого сценарію почали скорочувати офіційні зарплати і кількість офіційно працевлаштованих. І це при тому, що сам бізнес розуміє, що без підняття певних податків ми вже не обійдемося”, – зазначає він.
За оцінкою економіста, підняття військового збору призведе не тільки до негативних наслідків для бізнесу, серед яких, зокрема, і скорочення інвестицій та обороту: це призведе і до додаткового скорочення ВВП на 0,9% і до негативного ефекту для дербюджету – зниження надходжень та збільшення видатків.
Згідно моделювання, в найгіршому сценарії у відповідь на підняття податків вже самій державі доведеться піднімати зарплати держслужбовцям, і вона таким чином наступного року сама вже не дорахується внаслідок податкових новацій майже 40 мільярдів гривень.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
На думку експерта, підняття ставок податків є не оптимальним рішенням навіть в умовах відсутності часу, а є лиш “латанням дірок”. Суттєво ж покращити ситуацію з наповненням бюджету, за його словами, можуть тільки системні зміни в податковій та митній системі, дерегуляція і наведення ладу в правоохоронній системі.
Для цього, як вказав Длігач, треба скасувати “жахливу” систему з блокування податкових накладних, перезавантажити керівництво податкової, а також провести ліберальну антикорупційну податкову реформу. Додатковий ефект для держбюджету від реформи він оцінює у 150 мільярдів гривень на рік.
Нагадаємо, що закон про підвищення податків Верховна Рада прийняла 10 жовтня. Він передбачає, зокрема, підняття військового збору з 1,5% до 5%, збільшення ставки податку на прибуток за 2024 рік до 50% для банків і до 25% для небанківських фінустанов, встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та збільшення мінімальних роздрібних цін на вина на 50%.
14 жовтня парламент відхилив всі подані депутатами проєкти постанов про скасування цього рішення, що уможливило його підписання головою Ради Русланом Стефанчуком та подальшу передачу на підпис президенту Володимиру Зеленському.
