Оновлено: 15.11.2025
Коли йде мова про податки в умовах війни, багато підприємців і фізичних осіб з острахом запитують: “Чи буде штраф за несвоєчасну сплату податків під час військового стану?” У цій статті — детальний розбір актуальних норм, реального становища й практичних чинників, з якими стикаються платники податків вже зараз.
Що говорить закон: загальні принципи
Законодавство України чітко регламентує питання відповідальності за податкові порушення під час воєнного стану. За абзацом 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу, платники не звільняються від фінансових санкцій навіть за несплату або несвоєчасну сплату грошового зобов’язання. По суті: мораторію, який діяв раніше, більше немає.
Також враховується обставина непереборної сили (форс-мажор), передбачена підпунктом 112.8.9 статті 112 ПКУ — за таких обставин можливо звільнення від штрафу.
Проте це не універсальне “автоматичне помилування” — все залежить від конкретної ситуації.
Спеціальні правила під час перевірок
Якщо податкова служба проводить документальну перевірку, і вона почалася чи відновилася після 1 серпня 2023 року, є особливий механізм: якщо платник сплатить суму грошового зобов’язання протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення‑рішення, то штрафні санкції скасовуються, а пеня не нараховується.
Це досить “знижка” від держави — шанс уникнути штрафів, якщо діяти швидко після рішення податкової.
Чи справді “всі штрафи скасовано” під час війни?
Не зовсім так. Між “мораторієм на штрафи” та реальним звільненням — велика різниця:
- Закон № 2260‑IX від 12 травня 2022 року вніс зміни до ПКУ. У перехідних положеннях чітко зазначено, що “ковідний” мораторій на податкові штрафи не поширюється на період воєнного стану.
- Судова практика це підтверджує: Верховний Суд визнав, що мораторій карантинного типу не діє під час війни, і не дає підстав для звільнення від відповідальності.
- Тобто, штрафи повернулися — і податкова має законне підґрунтя їх застосування.
Особливості штрафів і пені за ЄСВ
Є тонкий нюанс щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ). Наприклад, Головне управління ДПС у Житомирській області повідомляє: у період воєнного стану не нараховуються штрафи й пеня за порушення законодавства з ЄСВ, якщо порушення виникли саме в цей час.
Це свого роду пільга — але стосується лише конкретного внеску, а не всіх податкових зобов’язань.
Практичні поради для платників податків
Щоб не опинитися в пастці неприємних податкових сюрпризів, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:
- Оперативно реагуйте на податкове повідомлення‑рішення. Якщо отримали папір від податкової — маєте 30 днів, щоб скористатися “вікном”, при якому штраф може бути скасовано.
- Документуйте форс-мажор. Якщо є об’єктивні обставини, які перешкоджали сплаті податків, зберігайте всі підтвердження: листи, акти, довідки — це може бути аргументом при зверненні до податкових органів.
- Консультуйтеся з фахівцями. Податкові юристи або консультанти добре розбираються в нюансах ПКУ, особливо в умовах воєнного стану — їхня допомога може вберегти вас від мільйонних штрафів.
- Плануйте заздалегідь. Якщо бізнес може передбачити можливі труднощі зі сплатою, варто спробувати подати заяву на відтермінування або реструктуризацію зобов’язань — навіть у воєнний час це інколи реально.
- Стежте за оновленнями законодавства. Податкові правила можуть змінюватися, і те, що дiє зараз — може не працювати рік потому.
Ризики й типові помилки
Навіть за військового стану багато підприємців помиляються:
- Деякі вважають, що війна — це автоматичне “прощення” податкових боргів, але це міф.
- Інші не користуються правом сплатити за 30 днів після рішення податкової, пропускаючи шанс скасування штрафів.
- Є й ті, хто недостатньо аргументовано документує ситуацію форс-мажору, через що податкова може не визнати їх обставинами непреодолимого характеру.
Порівняння підходів: “до війни” й під час війни
Порівнюючи, як працювали податки в мирний час і як — під час війни, видно три ключові відмінності:
- Мораторій на штрафи: до карантину був “ковідний” мораторій, але він не працює під воєнний стан.
- Гнучкість дій податкової служби: податкова зараз більше враховує обставини форс-мажору, але не масово списує всі борги.
- Ризик від документальних перевірок: податкові органи можуть застосовувати штрафи за результати перевірок, але дають 30 днів для виплати з “пільгою”.
Чи варто панікувати?
Не все так страшно, як може здаватися на перший погляд. Так, є ризик штрафу за несвоєчасну сплату — але закон не ставить всіх платників перед безвиходю. Механізми, як‑от 30-денне “вікно” для сплати за повідомленням, дають шанс уникнути фінансових санкцій.
Тим, хто хоче бути захищеним, варто діяти активно: документувати, радитися з експертами, планувати платежі. Якщо підійти з розумом — воєнний стан не стане автоматичною катастрофою для податкової історії.
