Чи змусять Telegram-канали розкривати імена власників: думка експерта
Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про деанонімізацію Telegram-каналів. Він передбачає обов’язкову ідентифікацію власників, особливо тих, що позиціонують себе як ЗМІ. Голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, чи загрожує ця ініціатива свободі інформації та як вона вплине на читачів.
Законопроєкт чи ініціатива?
Юрчишин уточнює, що у Верховній Раді наразі немає законопроєкту про деанонімізацію Telegram-каналів. Натомість є проєкт про вдосконалення системи взаємозв’язку з різними онлайн-платформами. Цей документ вимагає, щоб соціальні мережі показували бенефіціарних власників каналів та реагували на звернення української влади щодо виявленої в них протиправної інформації.
Проте нардеп не виключає, що в майбутньому можуть з’явитися пропозиції зобов’язати канали з певною кількістю підписників реєструватися як онлайн-ЗМІ. Але поки що такі ідеї не втілені в законопроєкті.
Визначення “новинного” Telegram-каналу
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вже напрацьовує критерії, що вважається онлайн-медіа. Але ці напрацювання поки що на стадії обговорення і потребують схвалення самоврядного органу у сфері онлайн-медіа на чолі з Оксаною Романюк.
Головна мета – уникнути подвійної реєстрації. Тобто якщо традиційне ЗМІ, як-от УНІАН, має свій Telegram-канал, йому не потрібно реєструвати його як окреме медіа.
Поріг кількості підписників
Кількість підписників поки не є вирішальним фактором для обов’язкової реєстрації каналу. Хоча, ймовірно, такий показник може стати вимогою в майбутньому. Адже вплив на інформаційну політику каналу з мільйонною аудиторією значно відрізняється від впливу малопопулярного ресурсу.
Поки що немає чіткого механізму, який би визначав, за якими параметрами канал має реєструватися, а за якими – ні.
Загрози свободі слова
Юрчишин визнає, що ідея деанонімізації Telegram-каналів несе певні ризики для свободи інформації. Адже стоячи за каналом, автори контенту можуть зазнати тиску з боку регуляторів, які можуть вимагати видалення небажаних публікацій.
Проте нардеп вважає, що ефективних механізмів деанонімізації каналів наразі немає. Адже Telegram вже заявив, що не буде розкривати імена власників своїх користувачів. А держава може впливати на канали лише через суд, довівши, що в них міститься незаконний контент.
Притягнення до відповідальності
Навіть якщо власник Telegram-каналу зареєструє його на іноземний номер, держава може звертатися до платформи з вимогами видалити незаконний контент на підставі кримінального законодавства. Проте Telegram не завжди реагує на такі запити.
Якщо ж буде доведено, що канал використовувався для скоєння злочину, держава може ініціювати процедуру екстрадиції власника, якщо він перебуває за кордоном. Але це складний процес, який не гарантує успіху.
Вплив на читачів
Юрчишин вважає, що деанонімізація Telegram-каналів дозволить читачам краще розуміти, з ким вони спілкуються – з українськими громадянами чи з представниками іноземних спецслужб. Це збільшить кількість верифікованої інформації та зменшить поширення контенту від ботів.
Водночас нардеп наголошує, що медіаграмотність читачів залишається ключовим фактором протидії маніпуляціям, навіть якщо канали будуть ідентифіковані.
Довідка
Ярослав Юрчишин – народний депутат України від партії “Голос”, голова Комітету ВР з питань свободи слова. До роботи у парламенті очолював напрямки антикорупційної діяльності в громадському секторі, зокрема був виконавчим директором Transparency International Україна.
