Нафтові ціни зростають на тлі напруженості на Близькому Сході
Світові ціни на нафту продемонстрували підвищення на 1% на тлі загострення військово-політичної ситуації в одному з найнестабільніших регіонів планети — на Близькому Сході. Експерти прогнозують, що ця тенденція може продовжитися, якщо конфлікт не вдасться швидко врегулювати дипломатичним шляхом.
Стрімке зростання цін на «чорне золото»
За підсумками торгів у вівторок, 7 січня, ф’ючерси на нафту марки Brent з поставкою в березні піднялися в ціні на 1,1% — до 68,91 долара за барель. Ще більше — на 1,3% — подорожчали ф’ючерси на американську нафту WTI з поставкою в лютому, досягнувши позначки у 63,27 долара за бареаль.
Таке зростання цін на нафту стало наслідком загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема після вбивства іранського генерала Касема Сулеймані військовими США в Іраку. Ця подія викликала гнів і обурення в Ірані, який пообіцяв жорстку помсту. Експерти побоюються, що ескалація конфлікту може призвести до порушення постачань нафти з регіону, що, своєю чергою, спричинить подальше зростання цін на «чорне золото».
Війна в Перській затоці: історичний контекст
Близькосхідний регіон уже давно є одним із найбільш нестабільних у світі. Конфлікти між різними державами та релігійними угрупованнями в цьому регіоні спалахують із завидною регулярністю, а їхні наслідки відчуваються в усьому світі, зокрема й на ринках енергоносіїв.
Одним із найбільш гучних і тривалих конфліктів у Перській затоці була Ірано-іракська війна 1980–1988 років. Ця війна, спровокована іракським диктатором Саддамом Гусейном, який прагнув послабити свого головного суперника в регіоні — Іран, завдала величезних збитків обом країнам і стала однією з найкровопролитніших воєн XX століття.
Ірано-іракський конфлікт, окрім величезних людських жертв, також призвів до значного зниження видобутку та експорту нафти з регіону, що, своєю чергою, спричинило стрімке зростання цін на «чорне золото» на світових ринках. Саме тоді нафта вперше в історії піднялася вище 30 доларів за барель.
Нові загрози енергетичній безпеці
Сучасне загострення ситуації на Близькому Сході, пов’язане з убивством Касема Сулеймані, також несе в собі загрози для глобальної енергетичної безпеки. Іран, який обіцяє жорстку помсту за цей акт, контролює Ормузьку протоку — вузький морський шлях, яким здійснюється значна частина світових поставок нафти. Блокування цієї важливої транспортної артерії могло б спричинити різке скорочення пропозиції «чорного золота» на світовому ринку, що, своєю чергою, призвело б до ще більшого стрибка цін.
Експерти застерігають, що подальша ескалація конфлікту на Близькому Сході може мати серйозні наслідки для всієї глобальної економіки, особливо для тих країн, які є великими імпортерами нафти, як-от Китай, Індія чи держави Європейського Союзу. Саме тому міжнародна спільнота докладає зусиль для якнайшвидшого врегулювання ситуації дипломатичним шляхом і недопущення переростання конфлікту у велику війну.
