Нафтові ціни продовжують зростання
Нафтові котирування демонструють стійку тенденцію до підвищення, що зумовлено ризиками порушення поставок із Венесуели та Ірану. Інвестори стежать за розвитком подій у цих країнах, побоюючись подальших обмежень експорту сировини.
Венесуельський фактор
Венесуела, яка володіє найбільшими у світі запасами “чорного золота”, переживає глибоку економічну та політичну кризу. Через гіперінфляцію, дефіцит товарів і масові протести опозиції проти президента Ніколаса Мадуро нафтова галузь країни зазнає серйозних збоїв у роботі. За оцінками експертів, з початку 2019 року венесуельський експорт нафти скоротився майже удвічі — з 1,2 мільйона до 600 тисяч барелів на добу.
Ситуація погіршується через посилення санкцій США проти режиму Мадуро. Вашингтон заборонив американським компаніям будь-які операції з державною нафтовою компанією PDVSA, що фактично паралізувало венесуельський експорт. Крім того, Білий дім попередив інші країни про можливі наслідки співпраці з PDVSA. На тлі цього нафтові компанії, що досі закуповували венесуельську сировину, поспішають знайти альтернативних постачальників.
Іранський фактор
Не менш важливим для ринку є ситуація навколо Ірану. Цього року США посилили санкції проти Ірану, заборонивши іноземним компаніям купувати іранську нафту. Це суттєво скоротило експорт “чорного золота” з Ісламської Республіки, який до цього становив близько 2,5 мільйона барелів на добу.
Зокрема, у квітні поточного року Вашингтон припинив дію тимчасових виключень, які дозволяли низці країн продовжувати закупівлі іранської нафти. Відтоді Тегеран змушений шукати альтернативні шляхи збуту сировини, зокрема через контрабанду. Проте це навряд чи компенсує втрати від скорочення легального експорту.
Аналітики прогнозують, що наслідки санкцій для іранської нафтової галузі відчуватимуться ще протягом тривалого часу, що підтримуватиме загальну тенденцію до зростання цін на ринку.
Таким чином, ризики перебоїв у постачанні нафти з Венесуели та Ірану стають основним чинником, що підживлює підвищення нафтових котирувань на світових біржах. Інвестори побоюються подальшого скорочення пропозиції сировини на тлі геополітичної напруженості.
