Ризики для українського агросектору через заборону пестицидів
Європейська інтеграція ставить перед українськими аграріями серйозні виклики. Одним із них є обмеження використання пестицидів, що можуть мати суттєві економічні наслідки.
Незалежні дослідження демонструють: одномоментна заборона діючих речовин у засобах захисту рослин за стандартами ЄС може спричинити значні втрати для українського агросектору. Зокрема, близько 10 млн га сільгоспугідь ризикують стати нерентабельними або втратити врожайність.
Втрати урожаю можуть сягнути 14 млн тонн щороку, а економічні втрати — перевищити $4,3 млрд. Падіння валових зборів може скласти до 20%, а експорт пшениці, соняшникової олії та ріпаку — суттєво зменшитися.
Проблема полягає в тому, що законодавство ЄС передбачає використання лише тих препаратів, які дозволені в Євросоюзі. Натомість українські аграрії використовують ширший перелік діючих речовин. До моменту вступу України в ЄС ці препарати потрібно заборонити.
## Переговори про перехідні періоди
У профільних асоціаціях наголошують на важливості домогтися адекватних перехідних періодів щодо нових правил застосування засобів захисту рослин під час переговорів про вступ до ЄС.
Ідеальним сценарієм, за оцінками агрохімічного ринку, є 10-річний перехідний період. Це дасть змогу виробникам ЗЗР і науковцям розробити нові системи захисту рослин, а аграріям — впровадити їх без суттєвих негативних наслідків.
## Додаткові виклики для аграріїв
Окрім скорочення вибору пестицидів, для українських аграріїв практично під забороною будуть авіаційні обробки, особливо дронами. Також збільшаться буферні зони, що призведе до втрати 5-15% посівних площ.
Обов’язковим стане інтегрований захист рослин, а дезінфекція перебуватиме під подвійним контролем. Крім того, існують ризики втрати ринків збуту або їх блокування мінімум на півроку через відсутність законодавчої бази щодо рівня залишків (MRL) пестицидів.
Водночас у ЄС по ряду діючих речовин MRL є вищими, ніж в Україні, включно з речовинами, які в ЄС уже заборонені. За умов інтеграції у внутрішній ринок це означає, що продукція з ЄС з вищими рівнями залишків зможе безперешкодно потрапляти до українського споживача, створюючи ризики для здоров’я населення та нерівні конкурентні умови для вітчизняних виробників.
Тому Україна має відстоювати принцип гармонізації MRL за нижчим із двох рівнів — як стандарт, що гарантує максимальний захист споживача.
